Career

Filters

Даша Зубакова в інтерв’ю з Head of People Operations Unicsoft Олексієм Лаушкіним розповідає про нюанси роботи бізнес-аналітика, ділиться думками про те, як стати BA — які компетенції важливі, де навчатися і як змінити спеціалізацію.

– Дашо, розкажи трохи про себе.

– Я працюю бізнес-аналітиком у компанії Unicsoft. До IT мій шлях був довгим і непростим, я перепробувала багато професій. Працювала у продажах, викладачкою англійської та німецької мов, тренеркою з танців, персональною тренеркою у фітнес-клубі. Було досить багато різних сфер. Одна з цікавих – робота в індустрії сталі, яка розвинула в мені навички продажів, бізнес-девелопменту та акаунт-менеджменту. Перший рік в Unicsoft я була саме акаунт-менеджеркою. Ця роль дозволила більше дізнатися про IT-світ, чим він живе і як тут все влаштовано, а також зрозуміти, чим займатися далі.

– Ти з нами вже 3 роки. Чому ти зробила вибір на користь нашої компанії, що тебе зачепило?

– Я все пам’ятаю, наче це було вчора. Тоді я була в дуже активному пошуку, ходила на співбесіди, як на роботу. На місяць було близько 30-40 співбесід. Я хотіла стати бізнес-аналітиком, але сумнівалася, з чого краще почати: піти в QA, пройти курси, знайти роботу акаунт-менеджера або навіть офіс-менеджера. Варіантів було дуже багато.

За підсумками співбесід для мене залишилося всього дві компанії – Unicsoft та ще одна. І тут рішення було досить складним. Unicsoft мені дуже сподобався тим, як пройшли всі етапи співбесіди. Це було чітко, структуровано, зрозуміло, не залишилося нез’ясованих питань, непорозуміння. Дуже сподобалися люди, які зі мною взаємодіяли. З кожною людиною я мала приємну комунікацію. Єдине, що мені не сподобалося на той момент, – офіс, а точніше, дорога до офісу. Це центр, я розуміла, які там затори щоранку. Для мене це був невеликий не те щоб блокер, швидше, мінус. До речі, я навіть створила порівняльну табличку під кожного роботодавця. Коли складно ухвалити рішення, це мені допомагає. А ось з того, що сподобалося, – це, звичайно ж, графік з 11 до 20. Для мене, як для людини, котра рано вставати не любить, це був чудовий варіант.

В іншій компанії у рекрутинг-процесі теж було все гаразд, але вони не зачепили, не виникло відчуття “вау”. Проте робота була ближче до мого будинку, можна було велосипедом добиратися, класний офіс та дуже багато бонусів. Ось цим вони й приваблювали кандидатів. Переді мною стояв вибір: бенефіти чи люди. Зрештою я зрозуміла, що саме з людьми в Unicsoft я зможу досягти того, чого хочу, а на плюшки зароблю сама.

– Або сама компанія доросте і все це забезпечить, як і сталося.

– Так, бенефіти – це добре, але вони не є ключовим фактором мого розвитку. Коли я пройшла співбесіду, того ж дня зателефонував рекрутер і сказав, що Unicsoft готовий зробити офер. Я відразу відповіла так, тому що в голові для себе вже ухвалила однозначне рішення.

– Ти хотіла знайти роботу саме в IT?

– Так, я розглядала IT, бо моя найкраща подруга працює бізнес-аналітиком в IT-компанії. Вона детально розповіла про всі особливості роботи, рекомендувала курси. Я навіть проходила стажування у її компанії. Процес відбору до інтернатури тривав 4 місяці. Це було дуже цікаво і дуже складно водночас через відсутність знань. Щоб виконати будь-яке завдання, мені потрібно було багато прочитати, розібратися, порадитися, звіритися з подругою.

– Виходить, щоб стати бізнес-аналітиком, треба було в принципі вже ним і бути.

– Точно. Я дуже засмутилася, коли пройшла всі етапи й на фінальному сказали, що, на жаль, у мене недостатньо знань, щоб потрапити до інтернатури. Плюс повідомили, що влітку процес відбору повториться, і я зможу спробувати ще раз. Але влітку інтернатуру скасували, й мені потрібно було шукати інші варіанти.

– Все що не робиться – на краще. 🙂

– Так.

– Якщо говорити про твою роль акаунт-менеджерки, що тобі подобалося найбільше і за чим ти сумуватимеш?

– Я знала, що буде це питання, і підготувалася. 🙂 Насправді мені багато чого подобалося, і я з певним болем переходила у нову роль, хоча розуміла, що це моя мета. Перше – це клієнти, налагодження довірчих взаємин. Причому на такому рівні, коли ти не просто людина, якій клієнт надсилає запити, а ти обробляєш, але коли ви вибудовуєте щось більше, ділитеся особистими моментами. Я впевнена, що ми й надалі спілкуватимемося з усіма моїми клієнтами поза проєктами. Тому клієнти – це number one. До речі, це мені подобається і в ролі бізнес-аналітика: ти продовжуєш працювати з клієнтами, але на глибшому проєктному рівні. Ти не просто налагоджуєш відносини, а й допомагаєш створювати продукт. Тут ще більше взаємодії. Ще в акаунт-менеджменті мені подобалося, що ми проходили багато різноманітних тренінгів з комунікацій, культурних особливостей, розв’язання конфліктів. Це було корисно не тільки для роботи, а й стало у пригоді в житті. Дуже класно, що ми навчалися разом. В результаті ти не просто прийшов і пішов із тим, що знаєш, а виріс над собою.

– Чому ти вирішила рухатися у бізнес-аналіз?

– В акаунт-менеджменті я відчула, що досягла максимальної висоти. У мене виходило розв’язувати найскладніші конфліктні ситуації, вибудовувати довірчі стосунки з клієнтом. Я навіть не можу уявити, що могло статися, що я сприйняла б як челендж. А у ролі бізнес-аналітика, навпаки, у мене голова завантажена складними завданнями, і це мотивує. Якщо ти чогось не знаєш, пошукай, зрозумій, прочитай, дізнайся, поспілкуйся. У новій ролі я бачу набагато більше простору для розвитку.

– У який момент ти зрозуміла, що готова до переходу?

– Цей момент був, мабуть, спровокований не мною. Все трапилося завдяки Ані Садовниковій (проєктна менеджерка Unicsoft), і я хочу сказати їй за це дякую. У нас був проєкт із клієнтом без чітких вимог. Аня не встигала зробити оцінку та попросила мене допомогти. На той момент я була ще акаунт-менеджеркою. У результаті ми все зробили, але важливо наголосити: я не робила спеки, я описувала фічі. Та для оцінки цього було достатньо. Аня вирішила поділитися моїм мінідокументом з керівником Delivery, і все закрутилося. Мене почали залучати у маленькі проєкти, давати точкові завдання.

Перший великий проєкт я мала, коли до нас приєднався Сергій Гермаш (бізнес-аналітик Unicsoft). Я дуже боялася підключатися до цього проєкту, бо розуміла всю серйозність: вакцинація, держоргани, сертифікація. Це інший рівень, і я попросила дати мені когось на допомогу.

– Ментора?

– Так, ментора. Ним став Сергій. Але й тут не все було просто: до відпустки Сергія ми мали буквально тиждень, щоб він допоміг мені зробити все правильно, створити структуру документа, покрити найскладніші технічні моменти.

Ще є що покращувати й куди рости, але саме завдяки Ані зараз вже практично кожен PM запитує, коли я звільнюся, щоб разом працювати на проєкті.

– Які ризики ти бачила у переході у роль бізнес-аналітика?

– Я думала не тільки про себе як про співробітника, який хоче стати бізнес-аналітиком, а й про компанію, моїх клієнтів. Для мене найбільший ризик був пов’язаний з людиною, якій я передаватиму справи. Важливо, щоб вона змогла продовжити добре виконувати мою роботу. Може бути недостатньо знань чи характер не такий. Завжди були думки “А що, якщо…”

– У тебе настільки розвинена наша цінність “турбота”, що ти справді не могла просто розвернутися і піти.

– Так, з одного боку, частина тебе каже, що настав час рухатися далі, ти ж прийняла рішення, залиш це, віддай роботу Наді (Account management team lead). З іншого боку, я це як дитину ростила, виховувала, всі процеси налаштовувала, організовувала, а тут треба віддати. Це складно, як із машиною: ти в неї інвестуєш, а потім її потрібно продати. Потрібно, але складно. Відповідно, найбільший ризик для мене був у цьому. Другий ризик був пов’язаний з тим, що мене можуть залучати у проєкти, які мені будуть зовсім не зрозумілі, і я підведу команду або клієнта.

– А які взагалі є можливості розвитку для акаунт-менеджера, якщо не переходити до бізнес-аналізу?

– Стати тімлідом, як було у Наді, ще проєктним менеджером. До речі, деякі люди казали, що ця роль мені більше сподобається, ніж бізнес-аналіз.

– У нас є кейс переходу в PM з акаунт-менеджменту.

– Так. Тому, може, колись мені й захочеться перейти до проєктного менеджменту. Але зараз це мені не цікаво. Я волію залишатися у бізнес-аналізі, покривати цю зону відповідальності. З іншого боку, я навіть думала спробувати себе у дизайні, стати ще ближче до розробників. Дизайн мені цікавий саме у контексті поєднання з бізнес-аналізом. Щоб я не просто розуміла клієнта, його вимоги, а й могла їх візуалізувати, щоб клієнт погоджувався, що бачить плюс-мінус так само. Я зараз більше користуюся мокапами, чорно-білими дизайнами та паралельно вивчаю, як працювати з різними програмами, бібліотеками, об’єктами.

Повертаючись до питання, слід сказати, що акаунт-менеджмент – унікальна сфера. Схоже на факультет міжнародної економіки та менеджменту, де після випуску ти маєш просто нескінченний простір для вибору професії. Ця роль включає багато навичок, компетенцій, які в принципі дозволяють розвиватися куди хочеться.

– Які твої сильні компетенції акаунт-менеджера не використовуються у ролі бізнес-аналітика?

– Коли я вперше готувалася до performance review, звернула увагу, що в принципі всі компетенції акаунт-менеджера важливі й для бізнес-аналітика. Єдина різниця між двома ролями – у тому, що я не менеджер клієнта, а частина його команди, проєкту. Я ближче безпосередньо до того, навіщо клієнт прийшов до нас, а всі операційні питання, розв’язання конфліктів трохи оминають мене. Хоча, маючи навички вирішення конфліктів, я можу за необхідності підключатися.

– Як ти думаєш, найкращі бізнес-аналітики – це люди, які попрацювали у суміжних сферах чи цілеспрямовано ще з університетських лав обрали один вектор розвитку та не пробували себе в інших ролях?

– Думаю, перший варіант, адже коли людина вузькоспрямована, вона не мислить ширше за свою сферу. Є бізнес-аналітики, які працюють лише у банківській сфері. Ось у них менше гнучкості перейти на щось інше. Раптом не сподобається, раптом все піде не так, раптом набридне. А фактично ти нічого іншого не можеш, знаєш лише банківську систему. Коли ж людина має за спиною досвід не лише у бізнес-аналізі, а й в інших індустріях, це однозначно плюс. У нас є клієнт, у якого бізнес-модель дуже схожа на те, чим я займалася в індустрії сталі. Коли мене покликали на цей пресейл, мої знання стали в пригоді. Таких прикладів досить багато.

– Бізнес-аналіз – це кінцева точка твого маршруту…

– Точно ні. 🙂

– …або проміжна станція на шляху до проєктного, може, продакт-менеджменту чи ще чогось?

– Зараз сказати, якою саме буде наступна точка, я не можу. Знаючи себе, я захочу йти кудись далі, вивчати щось нове. Можливо, розвиток буде у більш технічну сторону. Тобто я буду бізнес-аналітиком, який зможе побудувати систему фіч та дати пораду з архітектури. Це начебто й пов’язано, але більше стосується технічної складової проєкту. Так я не перестану бути бізнес-аналітиком і водночас зможу принести ще більше користі клієнту.

Але все залежить від того, чи сподобається мені розбиратися у технічних моментах. Саша Корлюк (DevOps-архітектор) мені вже неодноразово говорив “Давай у DevOps, давай до мене”.

– Сашко всім тямущим колегам це пропонує. 🙂

– З огляду на те, який у нього рейт, я не проти. 🙂

– Тому що такі фахівці у дефіциті. Сашко останнім часом інтерв’ював лише одного гарного DevOps-а.

– У бізнес-аналітики я прийшла під впливом подруги: вона змогла представити цю сферу так, щоб мене зацікавити. Не виключено, що через кілька років після роботи із Сашком я зміню свій кар’єрний шлях. 🙂

– На твою думку, кожна людина може стати бізнес-аналітиком, якщо поставить перед собою таку мету, чи мають бути певні особисті якості?

– Не кожна. Людині, яка не може або не вміє уявляти щось, буде дуже складно. Вже з перших дзвінків із клієнтами я намагаюся побачити картину, яка є у них у голові, а потім розглянути окремо кожен її пазл.

Які ще моменти… знову ж таки – комунікація…

– А для цієї роботи треба бути екстравертом?

– Ні, моя подруга інтроверт, хоч я все життя думала, що вона екстраверт. 🙂

Тут, мабуть, у гру вступає майндсет. Тобто потрібно, хоч ти й інтроверт, вміти направити співрозмовника чітко слідувати адженді. Не так, щоб ви відхилилися від теми й ти: “А, ну й гаразд, давай про це поговоримо”. Дуже важливо підтримувати дисципліну.

– Що ти можеш порекомендувати людям, які думають про перехід на позицію бізнес-аналітика?

– Це гарне питання, тут мені треба подумати. Перше – поспілкуватися з людьми, які вже працюють у цій сфері та постаратися взагалі зрозуміти, що таке бізнес-аналіз. Не те, що написано в інтернеті, а те, чим безпосередньо потрібно буде займатися. Плюс у кожного бізнес-аналітика все одно різний набір завдань. У подруги один вид тасків, оскільки вона працює у продуктовій компанії. У людини на аутсорсі інший. Тільки поспілкувавшись, можна зрозуміти, чи це твоє, чи ні. Знову ж таки, з цієї комунікації чи в інтернеті потрібно дізнатися, які є ризики, оцінити перспективи за рівнем компенсації, чи є тобі куди рости, чи ти зараз перейдеш і незабаром досягнеш стелі.

Третє важко навіть назвати. Тут все залежить від компанії. Наприклад, в Unicsoft я відразу розуміла, що на мене чекає розмаїття проєктів і точно не буде нудно. Тобто я не потраплю на проєкт, де застрягну на два роки й буде потрібно щось робити просто заради самого процесу. Є ж продуктові проєкти, де ти весь час працюєш над тим самим…

– Комусь це теж подобається.

– Так, можливо, якби я працювала у продуктовій компанії, не захотіла б перейти до аутсорсу.

– Давай тепер поговоримо про твій, якщо можна так сказати, онбординг у бізнес-аналіз. Хто чи що допомогло тобі найбільше?

– Ти, бо організував оплату курсів бізнес-аналізу. 🙂 Я ж починала вивчати все саме з відео, документів, книг, і допомоги від когось особливо не чекала.

Потім, коли було кар’єрне планування, підняли тему про те, які курси потрібні. І тоді я вирішила отримати системні знання.

– Тобто тобі допомогла наша програма?

– Звісно. Ти побудував цю систему кар’єрного планування, і все моє формальне навчання почалося саме з розробки індивідуального плану розвитку. Я отримала великий список літератури, порад. Потім на одній з наших зустрічей ти поділився курсом бізнес-аналізу. Я ще більше поглибила свої знання. Тому, напевно, на початку всього ланцюжка мого занурення у бізнес-аналіз був ти й твоя система кар’єрного планування.

– Дякую за таку оцінку. 🙂 Насправді формат переходу вийшов досить цікавим: ти поєднувала позиції АМ та BA з поступовим розширенням завантаження в бізнес-аналізі. Я пам’ятаю, починали з 25%, потім 50%, потім 75% і врешті-решт вийшли на 100%. А з чим виникли найбільші проблеми?

– Оскільки був дуже плавний перехід, в онбордингу жодних складнощів не виникло. Важко було поєднувати позиції, коли навантаження зашкалювало. Нині найскладніше – планувати час. Я планувала, що ми сьогодні зустрінемося, але мені поставили мітинг о 12:30. Відмовити я не можу, але в календарі у мене його не було. Або розробники щось роблять і просять зателефонувати. Дзвінок може затягнутися на 2 години, і знову мені потрібно знайти час на це. А в акаунт-менеджменті у мене завжди все було чітко, заплановано в календарі.

– Які навчальні ресурси ти могла б порадити початківцям?

– З того, що я проходила, це Coursera. Нині мені дуже подобається платформа Pluralsight. Є класні курси, причому для різних рівнів. Але бізнес-аналіз – це не про курси, а про практику. Я свого часу пройшла офлайн-курс, там мені дали базу, що читати, де дивитися, як будувати процеси взаємодії з клієнтом, які кейси використовувати. Потім я всі інструменти та техніки тестувала на предмет працює це чи ні, поєднувала з чимось своїм і зрештою визначила, що справді добре працюватиме на проєктах.

Є багато літератури, той самий BABOK – класика. Хтось каже читати його від початку до кінця, хтось – вибірково. Я думаю, найкраще починати читання, коли у тебе на практиці сформується розуміння, що таке бізнес-аналіз.

– Як вважаєш, чим відрізняються senior бізнес-аналітик від middle?

– Синьйор бізнес-аналітик ставить дуже влучні питання з першої зустрічі. Ти бачиш, що ця людина пройшла багато, бачила багато, працювала з багатьма. Ці питання у синьйора виникають у голові відразу, а мідлу вони, напевно, прийшли б не так швидко, йому треба було б спочатку заглибитись і розібратися. Плюс, звісно, ​​є відмінність у тому, як вони працюють у команді із розробниками. Синьйор більше відповідає на запитання, щось розповідає, а мідл питає поради.

– Наскільки бізнес-аналітику потрібна сертифікація і чи ти плануєш її отримувати?

– Я дивлюся на це як на папірець, що може відчинити тобі якісь двері до якихось компаній. Наприклад, сертифікація може стати у пригоді, якщо я захочу працювати в Європі. Там цінується формальне підтвердження компетенції.

Це дуже схоже на сертифікат IELTS, що підтверджує знання англійської мови. Я його ніколи не здавала, але це не заважало мені свого часу викладати англійську. На сьогодні я просто не бачу, де мені сертифікат міг би знадобитися.

– Насамкінець поставлю кілька питань, що не стосуються бізнес-аналізу. Якби ти стала СEO компанії й перед тобою поставили завдання прискорити темпи її зростання, в які три напрями ти інвестувала б ресурси та чому?

– Обов’язково вкладала б у маркетинг, бо без цього компанія не може залучати нових клієнтів. Це реклама бренду. Якщо компанія не має обкладинки, ніхто до неї, швидше за все, не прийде. Друге, у що я б інвестувала, це технічна команда. Якщо заходить багато пресейлів, але нема кому їх вести, не вистачає розробників, не вистачає часу, це призводить до втрат. Чим довше клієнт чекає, доки знайдуть розробника, тим більше у нього з’являється сумнівів у делівері. Якщо цілеспрямовано розвиватись у якихось нішах (як у нас зараз фокус на блокчейні), можна сміливо набирати потрібних людей у ​​штат.

Третій напрямок – це був би розвиток менеджерів, керівників відділів, які організовують всю роботу, будують процеси, роблять так, щоб не виникало непродуктивних втрат часу. Простіше кажучи, щоб кожен відділ був під чиїмось крилом, і керівник знав, що і як треба робити, поділяв цілі компанії, налагоджував ефективну роботу.

– І останнє питання: яким захопленням ти приділяла б більше часу, якби в добі було 30 годин і на все вистачало сил?

– Спорту, звісно. 🙂 Зараз топ активностей – це батути, сквош, пілон, плавання. Я б збільшила кількість занять на тиждень або просто відкривала б для себе нові активності, види спорту або захоплення. Зараз я почала вчитися грати на фортепіано, і мені навіть пропонували спробувати себе у групі, щоб потім десь виступати.

Ті захоплення, які я маю, я б розширювала, збільшила кількість часу, який їм приділяю. А захоплень у мене дуже багато. 🙂

– Дашо, дякую тобі за інтерв’ю.

– Дякую і тобі, мені дуже сподобалося. Було багато цікавих та навіть несподіваних питань.